gototopgototop
Salus populi suprema lex . Marcus Tullius Cicero

«Вплив зміни клімату на економічний розвиток» – частина друга Огляду Стерна
Четвер, 17 травня 2012, 22:13

stern2Ця чистина вивчає вплив зміни клімату на життя людей, довкілля і економічний розвиток в різних частинах світу.

Вплив зміни клімату на довкілля та людей

Зміна клімату загрожує основним елементам, які впливають на життя людей: доступ до прісної води, їжі, територій проживання, вплив на здоров’я і довкілля; зменшення урожаїв зерна; окислення океану; підняття рівня світового океану, у зв’язку із чим існують ризики для таких великих прибережних міст як Лондон, Нью-Йорк, Гонконг, Маямі, Санкт-Петербург, Мумбай, Калькутта, Буенос Айрес, Токіо, Шанхай та ін.; зростання рівня смертності у зв’язку із недоїданням та тепловими ударами; переміщення людей із їх звичного місця проживання, оскільки до середини 21 століття близько 200 млн. людей можуть бути виселені з територій своїх держав у зв’язку із підняттям рівня моря, сильними повенями і засухами; чутливість екосистем. Танення льодовиків загрожує підтопленню 4 млн. квадратних кілометрів, на яких проживає 5% населення світу.

Наведено негативні впливи зміни клімату на воду, їжу, здоров’я, землю, довкілля та широкомасштабні впливи при піднятті глобальної температури на 1, 2, 3, 4, 5 і вище 5˚С та визначено негативні наслідки від такого впливу. Наприклад, при підвищення температури на 1˚С танення льодовиків призведе до знищення інфраструктури; на 2˚С – на 10 млн. людей в рік більше страждатимуть від повеней, на 40-60 млн. людей більше страждатиме від малярії в Африці; на 3˚С – 150-550 млн. людей можуть зіткнутися із голодом; на 4˚С – відбудеться втрата Арктичної тундри; на 5˚С – такий показник є за межами можливостей існування людини.

Для зміни клімату характерні екстремальні погодні явища та нелінійні зміни, що означає, що деякі негативні наслідки траплятимуться швидше за зміну клімату, будучи пов’язаними між собою та підсилюючи одні одних. Деякі негативні наслідки зміни клімату залежатимуть від тих чи інших соціоекономічних факторів, відповідних рішень, вжитих заходів реагування тощо.

Наслідки зміни клімату будуть сильно відчутними і через зміни у розподілі води у світі та сезонних і річних змінах. Відбуватимуться повені та засухи, в тому числі у нехарактерних для них регіонах. Із інтенсифікацією водного циклу, мільярди людей втратять чи отримають воду. Танення глетчерів та втрата снігу на гірських хребтах посилюватиме загрози повеней під час вологих сезонів та загрожуватиме постачанню води під час сухих сезонів одній шостій частині населення світу, яка на сьогодні перевищує мільярд.

В тропічних регіонах навіть незначне потепління призведе до скорочення урожаю. Глобальне потепління впливатиме на скорочення вирощування зернових культур. Звісно такі зміни в сільському господарстві можуть бути критичними для регіонів, де населення покладається виключно на урожай для можливості прожиття. Тому адаптація до зміни клімату є особливо актуальна в питаннях вирощування та виробництва продуктів харчування. Є дослідження, які також показують, що збільшення концентрації вуглецю в атмосфері сприятиме урожайності, але більш ймовірно, що негативні наслідки будуть сильнішими та більш несприятливим. Таким чином проблема впливу зміни клімату на сектор сільського господарства буде особливо важкою для бідних країн.

Окислення океану також змінить морські екосистеми а відповідно і вплине на рибне господарство.

Зміна клімату збільшить кількість смертей у світі у зв’язку із недоїданням та тепловими ударами. У вищих широтах смерті траплятимуться від великих холодів. Проблемою буде поширення таких хвороб, як малярія, лихоманка Денге, якщо не будуть запроваджені ефективні заходи протидії їх поширенню. Особливо небезпечними є теплові хвилі для великих міст, де потепління підсилює небезпеку забрудненого повітря.

Зміни у водному циклі, засухи, повені також впливатимуть на смертність, адже повені є передвісниками хвороб, засухи причиною смертності від обезводнення, повені причиною гибелі людей тощо.

            Підняття рівня світового океану спричинить затоплення прибережних територій, тому значні витрати будуть пов’язані із необхідністю захисту прибережних смуг, втратою водно-болотних угідь, береговою ерозію та проникненням соленої води у ґрунти та підземні води. Є загроза, що помешкання десятків мільйонів людей будуть знищені через шторми та підняття рівня води. Особливо вразливими в цьому аспекти є населення південної та східної Азії, берегів Африки та острівних держав. Є підрахунки, які вказують на необхідність переселення 150-200 мільйонів людей, у зв’язку із проблемами, пов’язаними із водою.

            Із потеплінням планети на 2 ˚С є загроза зникнення від 15 до 40 % біологічних видів. А засуха в Амазонії приведе до знищення лісів із найбагатшим біорізноманіттям у світі.

            Таким чином потепління призведе до різких широкомасштабних змін, які можуть дестабілізувати регіони, їх відносини, через існуючі проблеми, (наприклад, у зв’язку із втратою землі, відсутністю продуктів харчування, доступу до води, кардинальною зміною погодних умов тощо). Зміна клімату чинить значний вплив на людей та широкомасштабні зміни на глобальному рівні.

Вплив зміни клімату на економічний розвиток країн, що розвиваються

Зміна клімату є великою загрозою для країн, що розвиваються, через їх географічне розташування, низькі доходи та залежність від секторів, які зазнаватимуть особливого негативного впливу від зміни клімату, як, наприклад, сільське господарство. Тобто вплив на ці країни є більш негативний, ніж на інші, а можливість до адаптації у них також значно гірша та слабша. Для країн з низькими доходами, боротьба зі стихійним лихом може коштувати 5% ВВП. Таким чином погіршення місцевого клімату може спричинити значну міграцію людей.

Тому розвиток слаборозвинутих країн повинен пришвидшуватися для їх можливостей адаптуватися до змін клімату. Активне запобігання змінам клімату є необхідним та нагальним, оскільки зміни, які відбуваються вже сьогодні є серйозною загрозою для бідних держав.

Зміна клімату стоїть на перешкоді розвитку та подолання існуючих глобальних проблем, таких, як усунення бідності та голоду, сталого розвитку та ін. Сьогоднішнім завданням є боротьба із цими проблемами шляхом запобігання змінам клімату та адаптації до таких.

Географічне розташування, бідність погіршує і так складене становище слаборозвинутих держав в аспекті адаптації до зміни клімату. Ці країни залежать від сільського господарства, екосистем, які також є дуже вразливі до зміни клімату. Крім цього, приріст населення цих держав дуже високий, що також ускладнює ситуацію. Низький рівень управління в даній сфері, відсутність освітніх програм, корупція також стоять на заваді вирішенню існуючих викликів сучасності в цих державах.

Фінансові витрати на боротьбу із природними катастрофами є величезними та впливають на економічну ситуацію бідних держав. Значні витрати у цих країнах будуть скеровані і на боротьбу із поширеними хворобами, які інтенсифікуються через потепління. Таким чином зміна клімату зменшує надходження в цих державах, погіршує їх фінансове становище та робить неможливим боротьбу із існуючими викликами, як поширення хвороб і т.д.

Таким чином прогнози впливу зміни клімату на країни 3-го світу є переважно негативними, починаючи від зменшення надходжень від сільського господарства та погіршення постачання продуктів, закінчуючи втратою життєво необхідних річок. Зменшення показника ВВП у зв’язку із зміною клімату ускладнить проблему бідності та дитячої смертності у світі.

Загальна кількість людей, які можуть бути переміщені з третього світу у пошуках води, їжі, землі є дуже великою. Ці цифри сягають сотень мільйонів та залежать від того, як світ вирішуватиме проблему зміни клімату сьогодні.

Засухи можуть сприяти проявам жорсткості, коли в боротьбі за воду, а отже за виживання, люди, країни вдаються до крайніх недопустимих заходів.

            Зміна клімату впливає також на можливість отримання освіти, у випадку наприклад інтенсифікації природних катаклізм, необхідності дітям працювати у зв’язку із проблемами із постачанням їжі, зниження рівня доходів, а також на гендерну рівність, коли жінки та діти є більш вразливі до природних катастроф, мають менше можливостей до адаптації, та матимуть менше можливостей для здобуття освіти у зв’язку із завданнями, які повинні будуть виконувати в екстремальних умовах.

            Ціна змін клімату у розвинутих країнах

Для деяких розвинутих країн незначне потепління може мати позитивний вплив, але воно матиме руйнівний вплив при вищих температурах у другій половині 21 століття.

Розвинуті країни мають загалом безпечніше географічне розташування, розміщені в холодніших широтах та менш залежні від сільського господарства і мають кращі можливості для адаптації. Тим не менше, деякі країни потерпатимуть від нестачі води, особливо ті, в яких зараз сухий клімат. Глобальне потепління матиме вплив на вирощування зерна, при значному насиченні вуглецю, урожаї можуть підвищитися, а при не значному насиченні – вони значно скоротяться. Використання енергії на опалення може дещо скоротитися в зимовий період, але значно зросте на охолодження літом.

Вплив екстремальних кліматичних умов буде катастрофічним. Наведено приклади Урагану Катріна (2005), Теплової хвилі в Європі у 2003 році, внаслідок якої лише в Парижі померли 15 тис. осіб у зв’язку із взаємодією тепла та забруднення. Навіть на перший погляд не значна інтенсифікація екстремальних кліматичних умов здатна зруйнувати в значній мірі існуючу інфраструктуру. Витрати пов’язані із затопленням прибережних територій також будуть значними, що вплине на мільйони людей. Найбідніші з розвинутих країн будуть найбільш уразливі.

Широкомасштабні впливи

Зміна клімату вплине на глобальний фінансовий ринок. Фізичний ризик полягає в тому, що основні фінансові центри світу: Лондон, Нью-Йорк і Токіо знаходяться в прибережних смугах. Колапс Атлантичної термогалінної циркуляції може вплинути на економіки держав навколо Північно-Атлантичного океану та полярних морів. Із зміною клімату нові виклики виникають для страхових компаній які повинні винайти шляхи покриття втрат у зв’язку із екстремальними природними явищами, що також впливає на інші фінансові сектори, наприклад надання фінансування банками при умові страхування певних ризиків тощо.

Таким чином моделювання грошового виміру наслідків зміни клімату є важливим завданням для різних регіонів і різних часів. Існуючі моделі грошових вимірів наслідків зміни клімату включають екологічні, економічні та соціальні аспекти, такі як: населення, технології, споживання, виробництво, викиди, місцевий клімат і погода тощо. Хоча різні моделі говорять про різні наслідки незначного підняття температури, але всі погоджуються, що підняття температури понад 2-3 градуси Цельсія може бути катастрофічним. Моделюванням також визначаються можливості адаптації різних регіонів.

Існуючі моделі є важливими, але все таки усіх чинників вони не враховують, тому врахування усіх аспектів значно підвищить «ціну» зміни клімату для населення планети (наприклад, не враховані в достатній мірі екстремальні кліматичні умови, соціальна і політична нестабільність тощо).

         Орієнтовно оцінено втрату глобального ВВП на одного жителя від 5,3 до 13,8% до 2200 року. Є різні сценарії таких втрат, які враховують різні фактори. І уже зараз певних втрат уникнути можна, навіть якщо почати діяти сьогодні, оскільки процес кліматичних змін уже триває та несе за собою загрозу. Всі сценарії сходяться на позиції, що найбільш вразливими до зміни клімату будуть країни третього світу і ціна зміни клімату підвищуватиметься із підвищенням глобальної температури.

Підготувала: М.Булгакова.

 

НОВИНИ САЙТУ :

04.01.2018 | 
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі черговий випуск «Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС» за грудень 2017року. У грудні активізувалася правотворча діяльність інституцій ЄС. Зокрема, визначені пріоритети розвитку законодавства ЄС на 2018-2019 роки, досягнуто домовленості із законодавчих ініціатив у сфері поводження з відходами, реформування внутрішнього ринку...
Читати далі.....
05.12.2017 | 
Шановні друзі! Пропонуємо Вашій увазі черговий випуск «Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС» за листопад 2017року. У листопаді відбулись події, спрямовані на оновлення Спільної аграрної політики ЄС, – громадськість представила власну Перевірку відповідності (Fitness check) політики щодо її актуальності, результативності, ефективності, узгодженості та доданої вартості...
Читати далі.....
22.11.2017 | 
Проаналізовано основні міжнародні екологічні угоди у сфері зміни клімату, а також документи у сфері кліматичної дип- ломатії в ЄС. На міжнародному рівні досить складно розробити шляхи вирішення проблеми зміни клімату, враховуючи спе- цифіку глобальної проблеми зміни клімату, різний вплив зміни клімату на різні держави, різний рівень економічного роз- витку, викидів...
Читати далі.....
06.11.2017 | 
Шановні друзі! Пропонуємо Вашій увазі черговий випуск «Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС» за жовтень 2017 року. У жовтні європейські інституції активно готувались до міжнародних заходів в екологічній та кліматичній сферах, які відбудуться наприкінці 2017року. Зокрема, до третьої Асамблеї ООН з навколишнього середовища, цьогорічним девізом...
Читати далі.....
05.10.2017 | 
Пропонуємо Вашій увазі черговий випуск «Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС» за вересень 2017 року. У вересні інтерес громадськості викликала доповідь Президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про бачення майбутнього ЄС до 2025р., його розбудови як демократичного та сильного гравця на міжнародній і регіональній арені. В європейських інституціях...
Читати далі.....
27.09.2017 | 
Голосарій про відходи Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворились в процесі виробництва чи споживання, а також товари(продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутись шляхом...
Читати далі.....
05.09.2017 | 
Шановні друзі! Пропонуємо Вашій увазі черговий випуск «Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС» за липень-серпень 2017 року. У липні відбулася чергова зміна головування у Раді ЄС. Міністр довкілля Естонії – теперішній очільник Ради – окреслив основні напрями її діяльності в екологічній сфері. Обговорювалася низка ключових...
Читати далі.....