| Право на оприлюднення та отримання інформації про публічних осіб переважає їхнє право на захист таємниці особистого життя |
| Понеділок, 20 лютого 2012, 23:19 |
|
07 лютого 2012 року Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі «Видавничий дім «Аксель Шпрінгер» проти Німеччини щодо порушення статті 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод ( право на свободу вираження поглядів ). Заявник «Видавничий дім « Аксель Шпрінгер», власник газети «BILD», оскаржив до суду рішення німецьких судів, відповідно до яких заявнику заборонено публікувати статті щодо висвітлення фактів, пов’язаних з ім’ям відомого німецького діяча культури щодо притягнення його до відповідальності в зв’язку з незаконним обігом наркотичних засобів. Німецькі суди таку заборону обґрунтовували тим, що публікації склали серйозне втручання в право на захист прав особистості , в результаті розкриття злочинної поведінки суб’єкта публікацій, такий був дискредитований в очах громадськості. Суд першої інстанції, з яким погодилися апеляційна та касаційна ланки, ухвалив, що в даному випадку право на захист прав особистості переважає над інтересом громадськості в отриманні інформації . Відтак, ні характер вчиненого злочину, ні сама особистість, ні будь-які інші обставини не можуть виправдати публікації статей. Європейський суд з прав людини, дослідивши обставини справи та положення Конвенції про захист прав і основоположних свобод прийшов до висновків, протилежних тим, які зробила німецька Феміда, вказавши на порушення Німеччиною статті 10 Конвенції – а саме, права на свободу вираження поглядів в частині права на оприлюднення інформації виданням, яке оприлюднило інформацію про культурного діяча . Так, на думку Європейського суду з прав людини, свобода вираження думок є однією з головних основ демократичного суспільства й однією з основних умов його прогресу і окремої самореалізації для кожного. Суд наголосив, що « положення статті 10 Конвенції застосовуються не тільки до «інформації » або «ідей », які прихильно приймаються або розцінюються як необразливі чи нейтральні, але також і до « інформації» та «ідей», які ображають , шокують або вселяють занепокоєння . Такими є вимоги плюралізму , терпимості і широти поглядів , без яких немає « демократичного суспільства» . Водночас, ЄСПЛ зазначив, що у статті 10 Конвенції , свобода вираження думок може бути обмежена винятками [1] , які , однак, повинні тлумачитися чітко , і необхідність будь-яких обмежень має бути переконливо доведена . Європейський Суд, досліджуючи баланс прав, визначених ст.8 та ст.10. Конвенції, вказав, що в той час як приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя , то публічних осіб така норма не стосується . Суд відзначив , що стаття 8 Конвенції ( Право на повагу до приватного і сімейного життя ) не може бути підставою для того, щоб скаржитися через оприлюднення інформації на втрату репутації, яка є передбачуваним наслідком власних дій , таких як, наприклад , у вчиненні кримінального злочину. Суд констатував , що до обов'язків преси відноситься обов’язок доносити до суспільства інформацію та ідеї з усіх питань , що становлять суспільний інтерес . Водночас, не лише на пресу лежить завдання поширювати таку інформацію та ідеї , громадськість також має право отримувати відповідну інформацію . Рамки ж свободи вираження думок інтерпретуватимуться вужче у випадку, коли єдиною метою опублікування інформації є задоволення цікавості читачів. Нагадаємо, що 20 січня 2012 року Конституційний Суд України прийняв Рішення у справі про невтручання в особисте і сімейне життя посадової особи, яке, фактично не відповідає оприлюдненій практиці Європейського суду . Зокрема Конституційний Суд вказав, що інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою , крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. [2] В контексті реалізації статті 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, беручи до уваги практику ЄСПЛ як джерело права [3] - інформація про публічних осіб та членів їх сімей з питань, що становлять суспільний інтерес може бути поширена , у випадках, визначених законом в інтересах прав людини, в т.ч. при реалізації положень статті 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Підготував: Андрій Петрів, член Ради ЕДЦ «Правова аналітика» [1] Відповідно до ч.2 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод «здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду». [3] Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в Україні Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права . У разі відсутності перекладу Рішення та ухвали Суду чи ухвали Комісії суд користується оригінальним текстом.
|
