gototop gototop
Salus populi suprema lex . Marcus Tullius Cicero

Прокуратура може не контролювати порушення законодавства народними депутатами – результати розгляду справи за позовом ЕДЦ «Правова аналітика» до Генеральної прокуратури у суді першої інстанції
Четвер, 24 жовтня 2013, 20:15

23160 Окружний адміністративний суд міста Києва виніс постанову від 02.10.2013 (постанова) , якою ЕДЦ «Правова аналітика» (Позивач) відмовлено у задоволенні позовних вимог до Генеральної прокуратури (Відповідач) повністю. Дана постанова суду оскаржена Позивачем в апеляційному порядку.

У позовній заяві та апеляційній скарзі ЕДЦ «Правова аналітика» просила суд: а) визнати протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України у зв’язку із не розглядом скарг Позивача на бездіяльність народних депутатів у сфері надання інформації суспільного інтересу на звернення громадськості; та б) зобов’язати Генеральну прокуратуру України розглянути скарги Позивача.

Позиція Окружного адміністративного суду обґрунтована такими доводами:

І. Суд дійшов висновку, що відповідач розглянув скарги позивача, про що свідчить наданий лист про те, що Генеральна прокуратура не здійснює нагляд за дотриманням законодавства Верховною радою України .

Позивач вважає такий висновок суду помилковим, оскільки надання листа Прокуратурою не може свідчити само по собі про розгляд скарги Позивача. Натомість розгляд скарги полягає у наданні відповіді на неї по суті (вирішенні питання про притягнення чи не притягнення до відповідальності, про порушення прав скаржника чи відсутність такого), а відповідь Генпрокуратури не стосується суті порушеного запитання та не містить інформації про розгляд/вирішення порушеної у скаргах проблеми. Так, скарги НЕ РОЗГЛЯНУТІ , оскільки, жодного рішення по скаргам не прийнято; Прокуратура не вчинила жодних із повноважень та дій, передбачених ст.ст. 20-21 Закону «Про Прокуратуру», які вчиняються при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів та проведенні перевірок. Прокуратурою також не доведено обставину, що скарги розглянуто по суті, хоч ця обставина і покладено в основу постанови суду.

ІІ. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура здійснює прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів за органами державної влади, до яких Верховна Рада України не належить .

Така позиція, на думку Позивача, є необґрунтованою у зв’язку із наступним. Теза Відповідача про відсутність повноважень на здійснення прокурорського нагляду за Верховною Радою України та її посадовими особами помилково вжита до даних правовідносин, оскільки Позивач у своїх скаргах не просив здійснювати прокурорський нагляд за ВРУ, а просив вжити заходів у зв’язку із невиконанням законодавства про звернення та про інформацію громадянами України, які є народними депутатами України та зобов’язані виконувати закон «Про звернення громадян» та законодавство про інформацію, в тому числі і на підставі закону України «Про статус народного депутата України». Також варто відзначити, що народні депутати жодним нормативним документом не виділені як окремі особи, за якими здійснюється окремий нагляд за додержанням законодавства про інформацію чи про звернення - іншим органом, крім прокуратури. Так, Позивач звертався до Відповідача з викладенням фактів порушення законодавства України не Верховною Радою України як єдиного законодавчого органу держави в розумінні статті 75 Конституції України, а народними депутатами України, які є громадянами України, зобов’язані дотримуватися законодавства про звернення та про інформацію і порушення яких можуть і повинні бути предметом, в т.ч. і перевірок в рамках прокурорського нагляду, при вирішенні питання про вчинення народними депутатами адміністративного правопорушення. Обов’язок Відповідача вживати заходів, про які просив Позивач у позовній заяві ґрунтується на чинному законодавстві України. Тому Відповідач є уповноваженим та зобов’язаний проводити перевірки в частині можливих порушень в галузі інформаційного законодавства і законодавства про звернення, за наслідками яких, в разі наявності достатніх підстав, приймати рішення про складення протоколу про адміністративне правопорушення . А народний депутат, як і будь-яка інша особа, може бути притягнений до адміністративної відповідальності, і це можуть та уповноважені вчиняти лише органи прокуратури.

ІІІ. Суд вказав, що прокуратура уповноважена на власний розсуд приймати рішення щодо вжиття заходів прокурорського реагування, і вжиття таких заходів є виключно процесуальним правом прокуратури, а не владною управлінською функцією.

Такий висновок суду базується на неповному з’ясуванні судом обставин справи, оскільки позивач у позовній заві НЕ просив суд зобов’язати Генеральну прокуратуру притягнути до відповідальності народних депутатів, а лише просив суд зобов’язати Генеральну прокуратуру розглянути подані скарги.

У зв’язку із наведеним, ЕДЦ «Правова аналітика» просили Київський апеляційний адміністративний суд скасувати Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2013 року за позовом Громадської організації «Експертно-дорадчий центр «Правова аналітика» до Генеральної Прокуратури України та задовольнити позовні вимоги Позивача.