14 червня 2016 року відкрито адміністративне провадження у справі за позовом ГО "Газовики Львівщини" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправним та скасування Кодексу газорозподільних систем (ГРС).

Підставою для подання позову стало затвердження НКРЕКП Кодексу газорозподільних систем, який не відповідає чинному законодавству, а саме Конституції України, Господарському кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про ринок природного газу». Положення Кодексу ГРС суперечать таким нормативні положення чинного законодавства:

- Замовник має право на власний розсуд обирати виконавця проектних та будівельних робіт з приєднання серед суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно з вимогами законодавства;

- Оператор ГРС (облгази) відповідає за розподіл природного газу, та має бути юридично та організаційно незалежним від інших видів діяльності на ринку природного газу, не пов’язаних з розподілом природного разу;

- Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція;

- Забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності;

- Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції (товарів/робіт/послуг).

ГО «Газовики Львівщини» протягом останніх трьох років долучалася до вирішення проблема незаконного усунення конкуренції на ринку газових послуг, коли споживачам нав’язуються конкретні підрядники, які надають послуги із приєднання споживачів до газових мереж, усувається можливість вибору виконавців відповідних робіт тощо. Досягненням було прийняття закону «Про ринок природного газу», в якому чітко зазначено, що замовник сам обирає виконавця робіт із приєднання до газових мереж, але Кодекс ГРС дублює положення старих постанов НКРЕ, якими усіма можливим способами знищувалась конкуренція на ринку природного газу. Тому громадськість звернулася за захистом своїх прав до суду. Позивач просить суд скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 про затвердження Кодексу газорозподільних систем.

Перше судове засідання відбудеться 1 серпня 2016 року у Оружному адміністративному суді міста Києва.

9 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ринок природного газу».

Протягом двох років ЕДЦ «Правова аналітика» займалися дослідження проблеми забезпечення конкуренції на ринку природного газу у сфері приєднання споживачів до Єдиної газотранспортної системи України (ЄГТСУ), зверталися у відповідні органи державної влади для ініціювання обговорення та вирішення проблеми та недопущення монополізації ринку монополістами в газовій сфері, формували пропозиції про внесення змін до законодавства України, представляючи інтереси підприємців на ринку природного газу, які, у зв’язку із прийняттям змін до законодавства України, протягом останніх років були фактично позбавлені можливості здійснювати свою господарську діяльність у сфері приєднання споживачів до ЄГТСУ.

Основна суть пропозицій, які подавалися ЕДЦ «Правова аналітика», та які було підтримано комітетом ВРУ з питань підприємництва, антимонопольної та регуляторної політики, а згодом й іншими комітетами ВРУ та Міністерством палива і енергетики України, полягала у забезпеченні прав споживачів на вільний вибір виконавців робіт у сфері приєднання до ЄГТСУ. За пропозицією громадськості встановлено, що плата за приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи визначається згідно з договором між замовником і оператором газотранспортної або газорозподільної системи на підставі чіткої методології, з урахуванням типу та особливостей приєднання. Крім того замовнику надано право ініціювати проведення незалежної експертизи вихідних даних на відповідність діючим стандартам, нормам та правилам у сфері приєднання до ЄГТСУ.

Таким чином, Закон створює передумови для нової моделі ринку природного газу, побудованої на принципах вільної добросовісної конкуренції та орієнтованої на забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів.

Після підписання Президентом України Закон набуває чинності з дня опублікування, але починає застосовуватися з 1 жовтня 2015 року (окрім деяких положень, які починають діяти пізніше). З 1 жовтня 2015 року припиняється дія Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».

У новому законопроекті перелік видів інформації, передбачений статтею 10 Закону, пропонується доповнити новою категорією – «технологічна інформація». До неї належатимуть задокументовані відомості про склад, показники та особливості технологічних процесів, які застосовуються для керування об’єктами виробничого та невиробничого призначення, а також дані автоматизованих систем керування цими об’єктами та їх процесами.

Метою проекту є захист національної безпеки, зокрема, важливих об’єктів життєзабезпечення від потенційного несанкціонованого втручання. У зв’язку з цим, передбачено, що технологічна інформація об’єктів життєзабезпечення та інфраструктури, техногенно та екологічно небезпечних об’єктів, інших об’єктів, «порушення сталого функціонування яких може спричинити аварії чи надзвичайні ситуації, впливати на стан здоров'я та безпеку людей, умови життя людей, несе підвищену небезпеку для обороноздатності держави, екологічного стану довкілля, економічної, політичної, соціальної стабільності суспільних відносин або здійснення діяльності суб’єктів господарювання», підлягає захисту згідно із законодавством і може бути віднесена у порядку, передбаченому законом, до інформації з обмеженим доступом.

Картка законопроекту:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52169

3 вересня 2014 року ЕДЦ "Правова аналітика" взяла участь у засіданні комітету ВРУ з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики, на якому розглядалося питання внесення змін до ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" задля недопущення порушень законодавства про конкуренцію на ринку приєднання споживачів до Єдиної газотранспортної системи України (ЄГТСУ). На засіданні комітету прийнято рішення про схвалення пропозицій Міністерства палива та енергетики до відповідного проекту закону, розроблених в межах співпраці та на основі рекомендацій, поданих ЕДЦ "Правова аналітика" та концерном "Укргазифікація". Із пропозиціями ЕДЦ "Правова аналітика" до ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" та до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, у сфері приєднання споживачів до ЄГТСУ, можна ознайомитися за наступними посиланнями:

Пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», пов’язаних з підключенням до інженерних мереж газопостачання. Читати далі...

Пропозиції про визнання такими, що втратили чинність змін від 22.06.2012 до Законів України «Про засади функціонування ринку природного газу» та «Про регулювання містобудівної діяльності» і внесення змін до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу». Читати далі...

Пропозиції про внесення змін до Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи: щодо надання можливості вибору замовником організації для проведення будівельно-монтажних робіт при отриманні послуг з приєднання. Читати далі...

Експертно-дорадчий центр «Правова аналітика» (ЕДЦ «Правова аналітика») звернувся із зверненнями до органів державної влади із пропозиціями про внесення змін до Конституції України для забезпечення доступу до інформації суспільного інтересу. Відповідні звернення були адресовані Міністерству Юстиції України, як центральному органу виконавчої влади, який відповідальний за розроблення правової політики в держави, Конституційній Асамблеї України, як органу, який узагальнює практику застосування Конституції України та готує пропозиції щодо внесення змін до неї, та Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Пропонована організацією редакція ч.2 ст.32 Конституції України: «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини, а також, якщо така інформація становить суспільний інтерес».

Важливість запропонованих нововведень ЕДЦ «Правова аналітика» та необхідність внесення змін до законодавства в частині доступу до інформації суспільного інтересу пов’язано з тим, що в Україні утверджується послідовна практика захисту права на особисте життя без врахування та балансування цього права із правом на свободу вираження поглядів та правом на доступ до інформації. Тому, у зв’язку із відсутністю в чинному законодавстві України чітких положень про обов’язковість надання на запит інформації суспільного інтересу, в тому числі інформації про публічних осіб, зважаючи на негативну практику невиконання законодавства про звернення громадян та про інформацію, ненадання особистої інформації суспільного інтересу публічними особами, експерти центру дійшли висновку, що для забезпечення неухильного дотримання прав людини, приведення законодавства України у відповідність до практики Європейського суду з прав людини, необхідно частину 2 статті 32 Конституції України викласти у новій редакції, відповідно до якої суспільний інтерес, серед інших, повинен вважатися винятком, при існуванні якого конфіденційна інформація про особу може бути поширена без її згоди.

Даючи оцінку результатам розгляду звернень ЕДЦ «Правова аналітика» із пропозиціями про внесення змін до законодавства варто вказати, що мав місце формальний підхід до їх розгляду органами державної влади, оскільки, по суті, звернення не розглядаються, інформації про їх аналіз, прийняття чи відхилення пропозицій та обґрунтування прийнятого рішення не надається, а надходять лише , так звані, відповіді–повідомлення, що «подані пропозиції будуть розглянуті», чи рекомендації звертатися до інших органів. Так, наприклад, Міністерство юстиції, не даючи жодного правового аналізу запропонованих нововведень, повідомило, що центральним органом виконавчої влади у сфері інформаційної політики є Державний комітет телебачення та радіомовлення, а відтак слід звернутися в комітет. Комітетом ВРУ повідомлено про порядок внесення змін до Конституції, і запропоновано надсилати відповідні звернення в Конституційну Асамблею України. Лише Конституційна асамблея України, в яку організація також зверталася, повідомила, що наші пропозиції передані на вивчення спеціальній комісії.

Так, рішенням Конституційної Асамблеї від 17.09.2013 утворено спеціальну робочу групу про доопрацювання проекту Концепції внесення змін до Конституції України. За наданою інформацією, «пропозиції, запропоновані ЕДЦ «Правова аналітика», взяті до уваги», та, за повідомленням Конституційної Асамблеї, «запропоновані положення щодо внесення змін до ч. 2 ст. 32 Конституції України є слушними і будуть розглянуті при підготовці відповідного законопроекту про внесення змін до Конституції України».

Про це повідомило Мінприроди на виконання доручення КМУ щодо звернення ЕДЦ «Правова аналітика». Додатково звернення організацією були надіслані в Міністерство юстиції України, Комітет ВРУ Комітет з питань свободи слова та інформації, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, до Керівника Головного управління  Адміністрації Президента України із забезпечення доступу до публічної інформації та в Генеральну Прокуратуру України.

Нагадаємо, що Наказом ДАЕІ № 198 від 14.10.2013 затверджено Перелік відомостей, що містять службову інформацію в Держекоінвестагентстві (далі – Перелік відомостей), доповнений Наказом ДАЕІ № 206 від 22.10.2013. Даний Перелік відомостей містив пункт, згідно якого до службової інформації віднесено відомості, умови конфіденційності яких передбачені договорами, контрактами, угодами Держекоінвестагентства та підприємствами, що входять до сфери управління Держекоінвестагентства (п. 4 Переліку відомостей).

Даний пункт суперечив вимогам чинного законодавства у зв’язку із наступним:

Чинне законодавство встановлює КРИТЕРІЇ, згідно яких допускається обмеження доступу до інформації та віднесення її до службової. Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно з ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до вимог частини 2 ст. 6 цього закону до службової інформації, (яка відноситься до відповідних переліків відомостей, що затверджуються органами державної влади), може належати інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Зважаючи на викладені положення, віднесення до інформації з обмежених доступом відомостей, умови конфіденційності яких передбачені договорами, контрактами, угодами Держекоінвестагентства та підприємствами, що входять до сфери управління Держекоінвестагентства не відповідало сукупності критеріїв, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та суперечило ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Більше того, вищевказане формулювання створювало можливі передумови для обмеження доступу до інформації всупереч вимогам чинного законодавства на підставі лише домовленостей ДАЕІ, що є недопустимим. Адже за таких умов можливим є обмеження доступу до інформації, яка повинна бути відкритою відповідно до чинного законодавства України, але про закритість якої домовляється ДАЕІ з іншими особами.

Таким чином звернення ЕДЦ «Правова аналітика» задоволено повністю. Як ми і просили, нас повідомлено, що пункт 4 Переліку відомостей, що містять службову інформацію в Держекоінвестагентстві, затвердженого Наказом ДАЕІ № 198 від 14.10.2013, який встановлював, що відомості, умови конфіденційності яких передбачені договорами, контрактами, угодами Держекоінвестагентства та підприємствами, що входять до сфери управління Держекоінвестагентства, скасовано. Станом на сьогодні (10.12.13) нова редакція Переліку відомостей, що містять службову інформацію в Держекоінвестагентстві, на сайті ДАЕІ поки не розміщена.