gototopgototop
Salus populi suprema lex . Marcus Tullius Cicero

Правові підстави обмеження доступу до інформації

Питання обмеження доступу до інформації регулюються різними нормативно-правовими актами України, серед яких: Конституція України, закони України «Про інформацію», «Про доступу до публічної інформації», «Про державну таємницю» та ін. Важливим компонентом у законодавстві про доступ до інформації, в тому числі інформації суспільного інтересу, є рішення Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог (ч. 2 ст. 6 Закону України «Доступ до публічної інформації») :

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною 2 статті 6 цього закону (перераховані вище), зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України «Доступ до публічної інформації» не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", КРІМ відомостей, зазначених у пункті 7 примітки додатка до цього Закону.[1]

Також, відповідно до Закону України «Про інформацію» (ч. 4 ст. 21): до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості:

     1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;

     2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей;

     3) про   стан   здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне   забезпечення,   а   також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

     4) про факти порушення прав і свобод людини і громадянина;

     5) про незаконні дії органів державної   влади,   органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

     6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимоги щодо прозорості інформації містяться також у Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції (ч. 2 ст. 16), а саме, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про:

1) розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним та юридичним особам чи одержується від них особами, зазначеними в пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону (суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення - особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування);

2) розміри, види оплати праці осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону (суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення - особами, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов'язковій державній реєстрації, дарунки (пожертви).

Важливим є положення ч. 7 ст. 6 Закону України «Доступ до публічної інформації», відповідно до якого обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Отже, якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Віднесення інформації до державної таємниці здійснюється на підставі рішень державних експертів з питань таємниць про віднесення інформації до державної таємниці. Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» (див. вище), розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації крім Закону «Про доступ до публічної інформації» визначається спеціальними нормативними актами (Закон України «Про держану таємницю», Звід відомостей, що становлять державну таємницю та ін.).

Віднесення відомостей до конфіденційної інформації може здійснюватися фізичними та юридичними особами, (КРІМ суб’єктів владних повноважень). Обмеження доступу до службової інформації здійснюється власне суб’єктами владних повноважень – розпорядниками відповідної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Доступ до публічної інформації» не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в ч. 1, 2 ст. 13 цього Закону, і це є:

- інформація суб’єктів владних повноважень;

- інформація юридичних осіб, що фінансуються з державного бюджету, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

- інформація осіб, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов’язаної із виконанням їхніх обов’язків;

- інформація суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

- інформація про стан довкілля;

- інформація про якість харчових продуктів і предметів побуту;

- інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;

- інша інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Згідно з ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», до службової інформації може належати інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, НЕ може бути обмеженим у доступі (ч. 2, 3 ст. 9 Закону «про доступ до публічної інформації»). Таким чином, обмеження доступу до інформації суб’єктами владних повноважень відбувається шляхом внесення такої інформації у відповідні переліки відомостей, затверджені в органах державної влади, на підставі чого відповідна інформація вважається інформацією для обмеженого користування.

 

Підготувала М.Булгакова.


[1] п. 7 Примітки Додатка до Закону «Про засади запобігання і протидії корупції»: відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, що зазначаються у позиціях 1 (щодо декларанта) і 4 (щодо члени сім’ї декларанта), та щодо місцезнаходження об’єкта, що зазначаються у позиціях 2 (місце проживання - поштовий індекс, область, район, населений пункт, вулиця, номер: будинку, корпусу, квартири декларанта) та 23–34 (майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта/членів сім’ї декларанта: земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садовий (дачний) будинок, гаражі, інше нерухоме майно).