20 січня 2012 року Конституційний Суд України прийняв Рішення щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України (справа про невтручання в особисте і сімейне життя посадової особи).

Суб’єкт конституційного подання просив дати офіційне тлумачення зазначених положень Конституції України та роз’яснити, що слід розуміти під інформацією про особисте і сімейне життя, зокрема, чи належить така інформація до конфіденційної інформації про особу; чи є з бирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і сімейне життя .

Приймаючи Рішення, Конституційний Суд виходив з положень частин першої, другої статті 32 Конституції України щодо заборони втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених Конституцією України, статей 270, 271, 301 Цивільного кодексу України в частині права на недоторканність особистого і сімейного життя, права на збереження у таємниці обставин свого особистого життя.

Конституційний Суд вважає, що реалізація права на недоторканність особистого і сімейного життя гарантується кожній особі незалежно від статі, політичних, майнових, соціальних, мовних чи інших ознак, а також статусу публічної особи , зокрема державного службовця, державного чи громадського діяча, який відіграє певну роль у політичній, економічній, соціальній, культурній або іншій сфері державного та суспільного життя.

Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) – це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органу місцевого самоврядування .

Т ака інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою , крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Суд зазначив, що положення частини другої статті 32 Конституції України передбачають вичерпні підстави можливого правомірного втручання в особисте та сімейне життя особи (в тому числі й тієї, яка займає посаду, пов’язану з функціями держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї). Такими підставами є : згода особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації стосовно неї, а також, у разі відсутності такої згоди, випадки, визначені законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Даючи тлумачення частин другої, третьої статті 34 Конституції України, Конституційний суд вказав, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя . Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом , і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Підготував:

Андрій Петрів,

член Ради ЕДЦ «Правова аналітика»