13.01.2012 року на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Кабінетом Міністрів України подано проект Закону «Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель» .

Необхідність прийняття даного законопроекту пов’язана з набранням чинності у 2011 році Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства».

Відповідно ж до статті 1 згаданого Договору Україна взяла на себе зобов’язання в т.ч. і щодо покращення екологічної ситуації, розвитку енергозбереження шляхом запровадження нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергетики, навколишнього середовища, конкурентної політики та відновлюваних джерел енергії.

Серед такої нормативної бази є і Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС про енергетичну ефективність будівель №2010/31/ЄС.

Натомість, в Україні питання енергетичної ефективності будівель залишається не врегульованим на законодавчому рівні у достатній мірі.
У вищевказаному законопроекті запропоновано формулювання завдання законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель, як регулювання відносин з метою забезпечення ефективного, ощадного і раціонального споживання енергетичних ресурсів у будівлях, стимулювання розширеного використання альтернативних джерел енергії для створення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщеннях будівель, сприяння інноваційному розвитку будівельної галузі та економіки регіонів у частині забезпечення енергетичної ефективності будівель.

У статті 5 проекту Закону, в якій розкривається зміст державної політики у сфері енергетичної ефективності будівель, передбачається, що така, посеред іншого, спрямовуватиметься на скорочення викидів двоокису вуглецю в атмосферу та створенням умов для будівництва будівель з приблизно нульовим споживанням енергії.

Проект Закону передбачає визначення енергетичної ефективності будівель, введення необхідних для дотримання мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівлі,які мають бути обов’язковими для дотримання у процесі проектування та будівництва нових будівель, а також проведення термомодернізації, капітального ремонту чи реконструкції існуючих будівель.

Такі мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель мають затверджуватися один раз на п’ять років центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства (стаття 10 Проекту Закону).

Проект передбачає вироблення до кожної існуючої чи нової будівлі та видання паспортів енергетичної ефективності. Щодо існуючих будівель, законотворень пропонує вводити паспорти енергетичної ефективності з метою визначення фактичних показників енергетичної ефективності таких будівель та проведення їх оцінки на відповідність установленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель, а також розроблення рекомендацій з підвищення рівня енергетичної ефективності будівель.

Дані щодо паспортизації будівель планується розмістити в Єдиному державному реєстрі паспортів енергетичної ефективності будівель, який повинен бути відкритий для громадськості (стаття 16 Проекту Закону).

Проектом закону прокладається обов’язок і на власників (співвласників) будівель. Так, відповідно до ст.20 Проекту Закону, з метою забезпечення відповідності будівлі мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель, власники (співвласники) будівель вживають економічно доцільних енергоефективних заходів. Такі заходи здійснюватимуться за кошти власників. Водночас, передбачена проектом і державна підтримка за рахунок пільгових кредитних коштів чи бюджетного фінансування на підставі цільових програм.

За недотримання вимог законодавства в даній сфері, проектом пропонується запровадження адміністративної відповідальності.

Підготував:
Андрій Петрів,
член Ради ЕДЦ «Правова аналітика»