gototopgototop
Salus populi suprema lex . Marcus Tullius Cicero

Реалізація права на соціальний захист в Україні: проблемні аспекти
Середа, 12 жовтня 2011, 12:55
social

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 46 Конституції України:

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

СИТУАЦІЯ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇН

Нинішня ситуація в Україні, доповіді про права людини, соціальні дослідження, невиконання судових рішень у соціальній сфері, брак бюджетних коштів, проблеми у сфері обмеження права на соціальний захист свідчать про неспроможність і відсутність достатньої політичної волі для здійснення положень статті 46 Конституції Україна.

Соціологічні дослідження, проведені в кінці 2010 року, показують, що 37% опитаних вважають, що соціальні права є в групі з трьох основних прав, які порушуються найчастіше в Україні, а 20% респондентів називають правою на справедливий судовий розгляд (на п'ятому місці) (http://helsinki.org.ua/index.php?id=1295522515) – як право, яке також є одним із прав, які порушуються і не виконуються на достатньому рівні.)

Згідно Доповіді Української Гельсінської спілки з прав людини – «Права людини в Україні 2009-2010. Доповіді правозахисних організацій» (http://helsinki.org.ua/index.php?id=1298358010), Україна, як і раніше, досить далека від умов, за яких кожен може реалізувати свої соціальні права в повному обсязі. Європейські стандарти в галузі соціального забезпечення права залишаються недоступними для України до цих пір. Показник «гарантованого рівня прожиткового мінімуму», що використовується в Україні, суперечить українському законодавству та незаконно обмежує рівень соціальних виплат. Використання цих «сурогатних» показників відображає нездатність держави забезпечувати базові соціальні стандарти і забезпечити підвищення рівня життя для населення. Система соціального забезпечення є неефективною в Україні через відсутність повного бюджетного фінансування. Саме тому основні соціальні стандарти не відповідають європейським, більшість з конституційних соціальних стандартів залишаються лише деклараціями. Проблема планування бюджету на наступний рік, коли реальні соціальні потреби фінансуються на 11% - як із громадянами, які постраждали від Чорнобильської катастрофи (захист прав громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи: http:// www.ombudsman.kiev.ua/Dop_3/R6_2.htm) - дуже актуальна в Україні.

Важливим принципом, який є одним з важливих конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина, є недопущення їх скасування або звуження їх змісту шляхом прийняття нових законів або при внесенні змін до чинних законів. Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових законів або через внесення змін до чинних законів не допускається. Зупинення дії таких можливе тільки при введенні надзвичайного стану і згідно встановленої законом процедури. На жаль, Верховна Рада України кілька разів порушувала цей принцип під час розгляду законів України про державний бюджет на відповідний рік. Це зобов'язувало Конституційний Суду України у різні роки, визнати як неконституційні кілька норм Закону України про Державний бюджет України. Але, щоб відновити свої права, людина зобов'язана захищати їх в суді. І навіть отримавши позитивне рішення у конкретній справі, таке залишається не виконане через відсутність бюджетних коштів для зазначених цілей і через відсутність відповідної процедури.

МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Зобов’язання у сфері соціального захисту та соціального забезпечення випливають не тільки із законодавчих актів України, але й з міжнародно-правових зобов'язань. Україна є учасником кількох основних міжнародних угод у сфері соціальних прав. Практика застосування норм міжнародних угод (які, згідно з Конституцією України, є частиною національного законодавства і, навіть, мають пріоритет над законами України), що мають пряму дію, є також проблематично. Судова практика, що базується на міжнародних угодах, не є надто поширеною. Такими чином має місце в основному декларативне приєднання України до європейської системи соціальних стандартів. Відмова України визнати формально (шляхом ратифікації) частини європейських прав у соціальній сфері, зокрема, ряду положень Європейської соціальної хартії (переглянутої), може стати значною перешкодою на шляху до подальшої інтеграції України в Європейський Союз. Повний перехід України до європейської моделі розвитку соціального захисту та системи соціального забезпечення залежить від вирішення цих проблем на національному рівні.

Міжнародний комітет з соціальних прав зробив висновок, що забезпечення в Україні прав людей похилого віку на соціальний захист не відповідає належному рівню. Таким чином, уряд повинен ретельно розглянути висновки комітету і прийняти додаткові заходи щодо приведенню національного законодавства у відповідність з європейськими стандартами та збільшити фінансування соціальних програм (Доповідь Уповноваженого з прав людини).

ПРОБЛЕМА БІДНОСТІ

Моніторинг Уповноваженого з прав людини з питань соціального захисту, показує, що бідність є найбільш важливим фактором, який є однією із перешкод на шляху до практичної реалізації соціальних прав і цей показник зростає протягом останніх років. Бідність сімей з дітьми, що стає хронічним явищем, є одним з основних чинників поляризації суспільства і формування спадкової бідності (http://www.ombudsman.kiev.ua/S_dopovid_03/d_06_5_1.htm). Таким чином, бідність залишається головною складовою порушення прав людини, створює перешкоди в реалізації інших прав, коли норми Конституції, які передбачають соціальні права, носять декларативний характер. (В. Соколов. Соціально-економічні норми і права людини в Європейському Союзі за цим етап свого розвитку: http://www.viche.info/journal/1638/).

Таким чином, соціальні потреби найбільш соціально незахищених категорій населення в Україну не задовольняються в достатній мірі: високий рівень бідності, особливо в сім'ях з дітьми та сімей з інвалідами, свідчить про відсутність достатніх ефективних механізмів соціальної підтримки з боку держави. Система пільг, соціальних та компенсаційних виплат, соціальних послуг, що надаються згідно чинного законодавства, у більшості випадків не відповідають існуючим системам бюджетного фінансування і базуються в основному на підходах, які не враховують реальної потреби в матеріальній забезпеченості соціально незахищених категорій громадян.

Світова економічна криза впливає на ситуацію в Україні і призводить до нездатності імплементації норм, гарантованих Конституцією України, в соціальній сфері. Така ситуація свідчить про терміновість та нагальність додаткової уваги щодо захисту цих прав людини і сприяння процесам демократизації у цій сфері. Зокрема, необхідним є узгоджене розуміння того, що виконання міжнародних стандартів у сфері прав людини також вимагає активізації зусиль для захисту соціальних прав.

У серпні 2011 р. Уряд затвердив Загальнодержавну програму подолання бідності до 2015 року. Громадська діяльність у сфері моніторингу реалізації даної програми, належний державного контролю за виконанням цієї програми є дуже важливим.

РІЗНОМАНІТНІСТЬ НОРМАТИВНИХ АКТІВ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Аналіз законодавства в галузі соціального захисту та соціального забезпечення показує, що існує близько 2 сотень різних правових актів у цій сфері. Правові акти, прийняті в різний час, мають значні суперечності і засновані на різних домінуючих формах і видах соціального захисту. Звичайно, така кількість правових актів приводить до неможливості їх належної реалізації, відсутності знань у громадян в тому числі щодо використання інструментів їх реалізації соціальних прав і їх захисту.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ: ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ

Проблема реалізації соціальних прав є також актуальною і для Конституційного суду України (Сергій Верланов - http://zakon.org.ua/artic), який відіграє важливу роль у забезпеченні соціальних гарантій. Рішення суду щодо цих прав зобов'язують державу забезпечити гідне існування малозабезпечених верств населення відповідно до конституційних гарантій. Актуальність проблеми захисту соціальних прав підтверджує, наприклад, той факт, що, приблизно 12% рішень Конституційного суду і 45% рішень про захист усіх прав громадян мають безпосереднє відношення до реалізації соціальних прав. Суд інтерпретує питання про межі соціального захисту прав людини. В Україні склалася ситуація, коли законодавством встановлювалися обмеження соціальних прав громадян при прийнятті щорічних Законів Україні «Про Державний бюджет». Ця законодавча практика неодноразово визнавалася неконституційною Конституційним Судом України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані новими законами. У той же час стаття 64 Основного закону говорить, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків та на умовах, встановлених Конституцією України в умовах надзвичайного стану. Крім того, відповідно до частини 1 ст. 157 Конституції України, Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав людини свобод.

ВИСНОВКИ

Як наслідок, існує ряд актуальних питань у реалізації соціальних прав, які повинні бути вирішені, і серед них можна виділити наступні:

- Проблема інтерпретації меж права на соціальний захист.

- Прогалини в національному законодавстві України в сфері реалізації права на соціальний захист.

- Відсутність правової культури під час видачі роз’яснювальних листів центральними державними органами уповноваженим відділам соціального захисту на місцевому рівні, які безпосередньо обслуговують громадяни України і надають соціальні послуги.

- Велика кількість законів і нормативних актів у сфері соціального захисту.

- Низький рівень можливостей уразливих частин суспільства щодо захисту своїх прав. Низьких рівень обізнаності громадськості про соціальні права та порядок їх реалізації.

- Невиконання рішень національних судів щодо захисту права на соціальний захист.

- Невідповідність бюджетного планування для адекватної реалізації соціальних прав і потреб громадян України.

 

Підготувала:

Мар’яна Булгакова,

директор ЕДЦ «Правова аналітика»

 

НОВИНИ САЙТУ :

22.11.2017 | 
Проаналізовано основні міжнародні екологічні угоди у сфері зміни клімату, а також документи у сфері кліматичної дип- ломатії в ЄС. На міжнародному рівні досить складно розробити шляхи вирішення проблеми зміни клімату, враховуючи спе- цифіку глобальної проблеми зміни клімату, різний вплив зміни клімату на різні держави, різний рівень економічного роз- витку, викидів...
Читати далі.....
06.11.2017 | 
Шановні друзі! Пропонуємо Вашій увазі черговий випуск «Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС» за жовтень 2017 року. У жовтні європейські інституції активно готувались до міжнародних заходів в екологічній та кліматичній сферах, які відбудуться наприкінці 2017року. Зокрема, до третьої Асамблеї ООН з навколишнього середовища, цьогорічним девізом...
Читати далі.....
05.10.2017 | 
Пропонуємо Вашій увазі черговий випуск «Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС» за вересень 2017 року. У вересні інтерес громадськості викликала доповідь Президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про бачення майбутнього ЄС до 2025р., його розбудови як демократичного та сильного гравця на міжнародній і регіональній арені. В європейських інституціях...
Читати далі.....
27.09.2017 | 
Голосарій про відходи Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворились в процесі виробництва чи споживання, а також товари(продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутись шляхом...
Читати далі.....
05.09.2017 | 
Шановні друзі! Пропонуємо Вашій увазі черговий випуск «Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС» за липень-серпень 2017 року. У липні відбулася чергова зміна головування у Раді ЄС. Міністр довкілля Естонії – теперішній очільник Ради – окреслив основні напрями її діяльності в екологічній сфері. Обговорювалася низка ключових...
Читати далі.....
10.07.2017 | 
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ: КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ Читати далі......
Читати далі.....