gototop gototop
Salus populi suprema lex . Marcus Tullius Cicero

Україна не визначилася, чи братиме участь у другому зобов’язальному періоді Кіотського протоколу
Четвер, 07 березня 2013, 23:01

ilkp

Під час засідання громадської ради при Державному агентстві екологічних інвестицій (ДАЕІ) 5 березня 2013 року Держекоінвестагентство проінформувало громадськість про необхідність вивчення питання щодо можливості участі України в другому зобов’язальному періоді Кіотського протоколу. Таким чином, поки не відомо, чи братиме Україна участь у другому зобов’язальному періоді Кіотського протоколу.

Невизначеність позиції ДАЕІ підтверджується наступним:

- Міжнародна спільнота вимагає заборони нарощення викидів, що суперечить заявленим зобов’язанням України, які означають фактичний ріст викидів: Згідно з новим текстом Додатку В до Кіотського протоколу Україна має визначене кількісне зобов’язання з обмеження або скорочення викидів на 2013-2020 рр., яке становить 76% від базового 1990 року. Крім того, на вимогу України, цей показник супроводжується приміткою, відповідно до якої, невикористані у перший період дії зобов’язань за Кіотським протоколом надлишкові квоти (частини встановленої кількості) мають бути перенесені на другий період дії зобов’язань і використані без будь-яких обмежень. У той же час нова редакція статті 3 Кіотського протоколу передбачає включення додаткового пункту, відповідно до якого країнам-учасницям другого періоду фактично заборонено нарощувати викиди парникових газів . Згідно з новими умовами , дозволений обсяг викидів розраховується , виходячи із середньої величини викидів країни в період з 2008 по 2010 рік, що для України означає необхідність стабілізації викидів на цьому рівні . Для України середній показник викидів за 2008, 2009, 2010 рр. становить 41,95% від рівня викидів 1990 р. При узгодженому зобов’язанні у 76% фактично Україні дозволяється викидати 41,95% від рівня 1990, базового року. Як вважає ДАЕІ, вибрані для осереднення роки є найгіршими для України, оскільки вони відповідають рокам світової фінансової та економічної кризи, яка супроводжувалася значним скороченням виробництва та відповідно скороченням викидів парникових газів. Це середнє значення викидів менше, ніж річні викиди у всіх попередніх роках (наприклад, на 11 відсотків менше, ніж викиди парникових газів у 2007 р.).

- Міжнародна спільнота встановлює обмеження у торгівлі квотами, які не використані протягом першого зобов’язального періоду Кіотського протоколу, коли Україна виступає за повне перенесення невикористаних квот та їх використання без будь-яких обмежень: Україна вважає, що такий нав’язаний підхід не надає Україні можливості оперувати вільними одиницями встановленої кількості в рамках гнучких механізмів. На конференції Сторін у Досі б уло прийнято рішення, яке передбачає перенос надлишкових одиниць на рахунок Резерву надлишкових одиниць за попередній період для наступного періоду дії зобов'язань за Кіотським протоколом , який створюється в її національному реєстрі. З азначені одиниці можуть набуватися Сторонами з резервів надлишкових одиниць інших с торін в обсязі до 2 % від встановленої кількості для першого періоду дії зобов'язань . І навіть зазначені 2% для України не мають сенсу, як вважає ДАЕІ, оскільки потенційні покупці надлишкових квот (Австралія, ЄС, Японія, Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Швейцарія) зробили відповідні заяви, що «не будуть купувати одиниці встановленої кількості, перенесені з першого періоду дії зобов'язань згідно з Кіотським протоколом»; крім того, зазначене рішення, яке практично ліквідує перенос невикористаних квот, суперечить тексту примітки до показника України щодо Визначеного кількісного зобов’язання з обмеження або скорочення викидів на 2013-2020 рр., про що зазначено вище.

- Вимоги міжнародної спільноти зі скорочення викидів можуть стримувати економічний розвиток України: Умови, що містяться у тексті поправки до Кіотського протоколу не є прийнятними, як вважає ДАЕІ, з урахуванням прогнозованого щорічного зростання викидів парникових газів в Україні ; о бмеження зростання економіки через необхідність реально скорочувати викиди парникових газів теоретично може мати негативний вплив на конкурентоздатність економіки України, у порівнянні з потужними країнами, що розвиваються, які не мають зобов’язань зі скорочення викидів парникових газів.

- Багато країн не ратифікували Кіотський протокол та відмовляються від другого зобов’язального періоду: Як вказує ДАЕІ, Другий період дії зобов’язань за Кіотським протоколом у частині реального скорочення викидів буде підтримуватись обмеженою кількістю промислово розвинених країн, адже в ньому немає зобов'язань для країн, що розвиваються, але мають потужні економіки (Китай, Індія, Бразилія та інші); Кіотський протокол не був ратифікований Сполученими Штатами Америки; у ході багаторічного переговорного процесу щодо другого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом Канада вийшла із Кіотського протоколу; Японія, Нова Зеландія та Росія заявили про відмову брати участь у другому періоді зобов’язань за Кіотським протоколом, оскільки, на їхню думку, Кіотський протокол з тим переліком країн, які повинні були реально скорочувати викиди у першому періоді, давав занадто незначний ефект для того, щоб вплинути на припинення зростання глобальної температури.

- Україна не впевнена щодо можливості реалізації проектів спільного впровадження у майбутньому: В ході вісімнадцятої Конференції Сторін РКЗК ООН та восьмої зустрічі Сторін Кіотського протоколу не було прийнято рішення щодо остаточного узгодження і прийняття керівництв із спільного впровадження, що є виключно важливим для України, зважаючи на її лідерство в розбудові і реалізації цього механізму. Передбачається, що процес перегляду зазначених керівництв триватиме на подальших переговорних сесіях, на поточний момент немає гарантій, що ці документи відповідатимуть інтересам України у повному обсязі в контексті подальшої підготовки і реалізації проектів в рамках механізму спільного впровадження.

- Міжнародна спільнота вимагає удосконалення національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, що може вимагати залучення додаткових ресурсів в Україні: У зв’язку із ухваленням низки рішень у сфері методології інвентаризації викидів та абсорбції парникових газів і формування відповідної звітності, ДАЕІ вказує, що ці рішення суттєво підвищують вимоги до національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, що може призвести до необхідності залучення додаткових ресурсів для забезпечення відповідності новим міжнародним вимогам.

Пропозиції ДАЕІ:

З метою обґрунтування пропозицій щодо подальшої участі Української сторони у наступному періоді дії Кіотського протоколу і прийняття остаточного рішення про ратифікацію або відмову від ратифікації поправки до Кіотського протоколу, яка регламентує другий період дії зобов'язань, Держекоінвестагентство пропонує:

- продовжити і розширити дослідження можливих наслідків участі або відмови від участі України у другому періоді дії зобов’язань за Кіотським протоколом у зовнішньополітичному, внутрішньо-економічному, юридичному контекстах із залученням всіх зацікавлених органів державної влади, представників бізнесу, наукового та експертного середовища.

Пропозиції громадськості (підготовлені за участі членів Робочої групи громадських організацій зі зміни клімату та надані ДАЕІ):

- громадськість пропонує Україні ратифікувати поправку до Кіотського протоколу та встановити зобов’язання на рівні -58% викидів парникових газів від рівня 1990 року . Україна у будь-якому випадку повинна запроваджувати політику скорочення викидів парникових газів, зважаючи на паралельний процес формування нової угоди 2015 року на міжнародному рівні, та поступове збільшення зобов’язань у сфері запобігання зміні клімату для усіх країн. Окрім цього, в рамках підписаної угоди з ЄС про Енергетичні співтовариства 2001/80/ЕС, Україна має реалізувати ряд заходів зі скорочення викидів на великих спалювальних установках до 2018 року.

- За підтримки ЄС в Україні планується розроблення низьковуглецевої стратегії розвитку економіки, яка за належної уваги зі сторони уряду і впровадженню в різні сектори економіки зможе сприяти поступовому скороченню викидів парникових газів .

Підготувала М.Булгакова на основі матеріалів, наданих громадській раді при ДАЕІ

НОВИНИ САЙТУ :

26.07.2016 |
14 червня 2016 року відкрито адміністративне провадження у справі за позовом ГО "Газовики Львівщини" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправним та скасування Кодексу газорозподільних систем (ГРС). Підставою для подання позову стало затвердження НКРЕКП Кодексу газорозподільних систем, який не відповідає чинному...
Читати далі.....
10.04.2016 |
Звіт Експертно-дорадчого центру «Правова аналітика» за 2015 рік....
Читати далі.....
20.03.2016 |
Діяльність підприємств з видобування, переробки, перевезення уранових руд та продуктів їх переробки провадиться на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому законодавством України. Надання надр для геологічного вивчення родовищ уранових руд здійснюється відповідно до Кодексу України про надра. Спеціальні дозволи на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд...
Читати далі.....
20.03.2016 |
14 березня 2016 року представники 11 організацій, що є членами Робочої групи 5 “Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату” зібрались на зустріч, щоб визначити пріоритети своєї діяльності на наступний рік та обговорити організаційні засади діяльності Робочої групи. Учасники відзначили необхідність тісної співпраці з європейською сторони Платформи громадянського суспільства для обговорення...
Читати далі.....
06.03.2016 |
Коментарі та пропозиції НЕЦУ до Концепції енергетичної стратегії на період до 2035 року. Читати далі......
Читати далі.....
06.03.2016 |
Політика України щодо скорочення викидів парникових газів: відповідність міжнародним зобов'язанням України в екологічній сфері. Читати далі......
Читати далі.....
20.01.2016 |
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ЗМІНИ КЛІМАТУ В УКРАЇНІ. (Науковий вісник НЛТУ України, №25.7, 2015). У статті звернено увагу на потребу розроблення та впровадження в Україні політики з питань зміни клімату. Здійснено аналіз результатів соціологічного опитування щодо обізнаності громадян України з проблем зміни клімату та готовності платити вищу ціну за продукцію, виготовлену з використанням...
Читати далі.....
17.11.2015 |
Прес-конференція на тему: «Будівництво газових мереж: як не допустити монополізації ринку? Пропозиції з вирішення цієї проблеми». Дивитись далі......
Читати далі.....