У першій частині Огляду Стерна розглянуто наукові докази проблеми зміни клімату .

Основні постулати науки зі зміни клімату та її екологічних викликів:

- Зміна клімату є серйозною загрозою. Клімат Землі змінюється через збільшення концентрації парникових газів в атмосфері в основному через діяльність людини.

- Основні кліматичні моделі вказують на те, що подвоєння доіндустріального рівня викидів приведе до глобального росту температури на 2-5˚С. Збільшення глобальної температури на 5˚С є несумісним із життям на планеті Земля. А деякі із новий досліджень вказують на те, що із ймовірністю 20 % таке потепління є можливим.

- Деякі негативні впливи зміни клімату сприятимуть і подальшому збільшенню викидів парникових газів, що створює ще більше ризиків.

- Потепління інтенсифікує водний цикл, змінюючи існуючі умови дефіциту чи достатку води та збільшуючи кількість повеней та засух.

- Із потеплінням планети ризики широкомасштабних змін клімату збільшуються.

- Існуючі наукові докази є достатніми та вказують на необхідність вжиття заходів науковцями, економістами та іншими фахівцями задля вирішення глобальної екологічної проблеми зімни клімату.

Звіт Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату (2001) покладено в основу даного дослідження. Наукові дані свідчать, що концентрація парникових газів в атмосфері впливає на клімат більше, ніж вважалося раніше.

Стрімкий ріст концентрації парникових газів розпочався після 1950-1970 р.р. В останні 30 років глобальна температура різко зростає на 0,2˚С за 10 років. Графіки спостереження температур свідчать про те, що у 1900 році середня глобальна температура була нижчою на 0,7 градусів Цельсія. Міжнародна група експертів ООН зі зміни клімату дійшла висновку, що саме людина причетна до глобального підняття рівня температури. Хоч серед науковців існують і протилежні точки зору, які вказують на природне походження кліматичних змін на планеті.

Насправді дані замірів темпери існують лише за останні 150 років, інші цифри отримані з різних приблизний ресурсів, як, наприклад, з кілець дерев, історичних даних, озерних відкладень, коралів. Але те, що різні наукові дослідження доводять різке безпрецедентне підвищення глобальної температури, яке спостерігається сьогодні, заперечити не можна. Хоч природні фактори, такі, як інтенсивність сонця, виверження вулканів, могли пояснити тенденції глобального потепління, які спостерігалися на початку 19 століття, та підняття рівня концентрації парникових газів у атмосфері є єдиним чинником, який може пояснити підняття глобальної температури, що спостерігається впродовж останні 50 років.

Зв’язок між концентрацією парникових газів і температурою встановлено науковцями ще в 19 столітті. Без парникового ефекту Земля була б холодніша на 30 градусів і життя на ній було б не можливим. Із збільшенням концентрації парникових газів, збільшується ефект потепління. За підрахунками встановлено, що подвоєння концентрації парникових газів підвищує рівень температури на 1 градус Цельсія. Але, оскільки атмосфера є складним явищем, і всі процеси на планеті взаємопов’язані, наслідки глобального потепління будуть підсилювати таке потепління, і глобальному потеплінню таким чином сприятимуть не лише концентрація парикових газів. Наприклад, тепліша атмосфера утримує більше водяної пари, яка є також парниковим газом, та ще більше сприяє глобальному потеплінню.

Кліматичні моделі, що використовують основні фізичні правила, можуть приблизно вирахувати рівень підняття температури залежно від збільшення концентрації парникових газів. Кліматичні моделі є складними та приблизними та намагаються враховувати хаотичну природу клімату, температури на різних висотах в атмосфері, швидкість вітрів, покриви снігу, тощо.

Кліматична система є більш вразлива, ніж вчені вважали раніше, адже сама по собі вона сприяє збільшенню викидів парникових газів підсилюючи потепління. Наприклад, в регіонах танення льодовиків , велика кількість метану та вуглекислого газу може бути виділена через танення заморожених торфовищ та льодовиків . Водно-болотні угіддя також є значним джерелом метану у випадку потепління у відповідних регіонах їх існування. Тому викиди метану можуть збільшитись на 50 % до 2100 року.

Але є дослідження, які вказують на те, що деякі наслідки зміни клімату можуть бути і такими, які будуть послаблювати зміну клімату та зменшуватимуть негативні наслідки зміни клімату, тому наукові дослідження в даній сфері є необхідними.

Додаткове потепління відбувається вже сьогодні через минулі та теперішні викиди парникових газів. Якщо рівень викидів залишатиметься на сьогоднішньому рівні, то до середини цього століття концентрація парникових газів у атмосфері буде подвоєна. Якщо ця концентрація парникових газів буде підтримана, глобальна температура відразу підніметься на 2-5˚С і вище, що є за межами можливостей існування людської цивілізації.

Вищі широти і континентальні регіони зазнаватимуть більшого підняття температури, ніж те, яке в середньому спостерігається на глобальному рівні. Тому при глобальному середньому потеплінні на 4˚С, океани потеплішають приблизно на 3˚С, середні широти більші ніж на 5˚С, а полюси – на 8˚С.

Зміни опадів та екстремальні погодні явища чинитимуть більш суворий вплив на людей, ніж власне глобальне потепління.

Важливе значення має циркуляція течій Північної Атлантики, адже Гольфстрім та Північно-Атлантичний дрейф мають важливе значення для теплого клімату Європи і частин Північної Америки. Потепління і постачання свіжої води від танення льодовиків та глетчерів впливає на ці течії та солоність морської води. Послаблення ефекту течій Північної Атлантики може вплинути на похолодання клімату в Європі та Північній Америці.

Підняття рівня світового океану продовжуватиметься швидкими темпами із таненням льоду Гренландії чи Західної Антарктики.

Економіка, етика і зміна клімату – основне повідомлення: зміна клімату є глобальною, довготерміновою проблемою, з непередбачуваними ризиками. Етичні питання, пов’язані із багатством, рівністю, справедливістю, свободою і правами, мають зв’язок із проблемою зміни клімату.

Світова спільнота повинна усвідомити невдачі та прорахунки ринку, які привели до зміни клімату.

Проблема зміни клімату піднімає важкі запитання щодо стандартних підходів економічної політики, спрямованої на зростання добробуту.

Хоч зміна клімату і її наслідки стосується усіх держав, але політика з питань зміни клімату відрізнятиметься через існуючі нерівності між державами, наслідки зміни клімату для різних держав будуть різними. Країни, що розвиваються, більш вразливі до зміни клімату через їх географічне розташування, більшу залежність від сільського господарства та через наявність менших ресурсів для боротьби зі зміною клімату. Таким чином спостерігається подвійна нерівність в аспекті проблеми зміни клімату, коли країни, які менш винні у проблемі, зазнаватимуть більше негативних наслідків від зміни клімату.

Ефект від викидів парникових газів буде відчутним довго. Тому повинні бути здійснені оцінки та прийняті етичні рішення, які впливатимуть на політику із запобігання зміні клімату та адаптації до змін клімату. Різноманітні ризики та неточності у сфері проблеми зміни клімату є значними, тому вони повинні враховуватися при вирішенні цієї проблеми.

Існують серйозні ризики, якщо проблема зміни клімату не буде вирішуватися, оскільки тоді негативний вплив кліматичних змін на економіку буде навіть більшим, ніж на довкілля. При запобіганні зміні клімату дохід буде значно вищим, ніж при веденні бізнесу за звичним сценарієм без вжиття відповідних заходів.

Однією з вимог запобігання є запровадження податку та ціни на викиди парникових газів. Іншим завданням є сприяння дослідженням та розвитку в даній сфері. Для сприяння запобіганню зміні клімату повинні впроваджуватися певні правила і стандарти. Інформування, освіта та громадські обговорення відіграють важливу роль у формуванні та розумінні правильної поведінки.

Адаптація до зміни клімату є необхідна громадськості, а тому повинна бути розроблена та впроваджена відповідна державна політика. Етика в питаннях адаптації передбачає надання розвинутими державами підтримки державам, найбільшим вразливим до негативних наслідків зміни клімату. Заходи зі зміни клімату повинні вживатися державами на міжнародному рівні на добровільній основі, постійно та скоординовано.

Отож, економічні інструменти повинні використовуватися для боротьби із проблемою зміни клімату.

Етика зміни клімату пов’язана із оцінкою впливів зміни клімату на індивідуальний добробут. Питання, що цінне для людини, яке відношення людини до рішень та до процесу прийняття рішень, хто відповідальний за прийняття рішень приводять нас до етичного аналізу проблеми зміни клімату. Захист від шкоди, завданої іншими особами, лежить в основі філософських підходів до свободи та справедливості.

Майбутні покоління мають право на сталий розвиток та на рівень життя не нижчий від того, який є сьогодні, тобто людина не має право чинити таку шкоду довкіллю, яка зробить неможливим належний рівень життя у майбутньому. Тому довкілля повинно бути передано наступним поколінням в такому стані, в якому воно було отримано нинішнім поколінням. Таким чином при прийнятті рішень у сфері зміни клімату усі ці етичні аспекти повинні враховуватись.

Якщо ми не турбуємося про майбутні покоління, ми не турбуємося і про зміну клімату, і така позиція є не етичною та не прийнятною, що підтверджується різноманітними формулами та обрахунками.

Підготувала: М.Булгакова