Україна разом з іншими 34 країнами погодилася щодо другого періоду виконання зобов’язань Кіотського протоколу, який набере чинності 1 січня

2013 року. Але поки що невідомо, скільки буде тривати другий період виконання зобов’язань: 5 чи 8 років. До 1 травня 2012 року країни мають подати в Секретаріат Конвенції цілі зі скорочення викидів парникових газівна другий період виконання зобов’язань. Водночас, Росія, Канада та Японія офіційно відмовились від приєднання до другого періоду Кіотського протоколу.

Для України згода щодо другого періоду Кіотського протоколу означає, що будуть збережені гнучкі механізми, а саме, проекти спільного впровадження та торгівля квотами. Водночас, під питанням залишаються зобов’язання України зі зниження викидів парникових газів та можливість переносу невикористаних квот на майбутнє.

«Екологічні організації підтримують рішення України приєднатися до другого періоду Кіотського протоколу, а також оголошення, що наша держава готова взяти більш амбітні зобов’язання зі зниження викидів парникових газів. Але Україна повинна довести свої добрі наміри на практиці. Наша держава повинна принаймні погодитися на те, щоб зупинити ріст викидів парникових газів на теперішньому рівні до 2020 року, бо те, що оголошено зараз, передбачає значний ріст викидів. Терміни подачі до Секретаріату Конвенції нових цілей зі скорочення викидів парникових газів - 1 травня 2012 року. Амбітні цілі від кожної країни вкрай необхідні задля втримання зростання температури на планеті», - говорить Христина Рудницька, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України.

Також під час переговорів була утворена нова робоча група, яка працюватиме над новою юридичною угодою. Згідно з цією угодою, усі країни, включно з найбільшими забруднювачами планети США, Китаєм та Індією, будуть зобов’язані знижувати викиди парникових газів. Нова угода має бути погоджена усіма країнами не пізніше 2015 року, а з 2020 року має набрати чинності.

Незалежні експерти наголошують, що під час переговорів країни знову відклали «на потім» найбільш важливе питання: цілі зі зниження викидів парникових газів.

«Зараз кліматичний режим схожий більше на добровільну угоду, яка відкладає на десятиліття необхідність знижувати викиди. Зволікання з реальними та швидкими зниженнями викидів може призвести до перетину «порогу» у 2 градуси Цельсія та потенційно призвести до катастрофи», - говорить Кумі Наідо (KumiNaido), виконавчий директор Greenpeace International.

Світ залишається на шляху підвищення температури більше, ніж на 3 градуси Цельсія через слабкі зобов’язання зі зниження викидів, які оголосили країни. Згідно з висновком вчених після закінчення переговорів, це призведе до значних негативних наслідків для людства, зокрема, до танення вічної мерзлоти, деградації коралових рифів, можливої деградації тропічних лісів в Амазонії, збільшення частоти та інтенсивності природних катаклізмів та інших. Вартість подолання негативних наслідків зміни клімату також зростатиме.

*За більш детальною інформацією звертайтеся, будь ласка:* /Христина Рудницька,/ Координатор програми зі зміни клімату Національний екологічний центр України

044 353 78 42

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

/ Андрій Мартинюк ,/

У Південній Африці розпочинає роботу конференція ООН зі зміни клімату. Чи сприятиме позиція України розв’язанню глобальних проблем? Оцінки чиновників і незалежних експертів різняться. Читати далі...

26-28.10.2011 - Четверта міжнародна конференція Російського Cоціально- екологічного союзу: Участь громадськості у розвитку національної політики у сфері клімату та енергетики (Стрельна, Санкт-Петербург, Росія).

Презентація на тему: Політика у сфері зміни клімату в Україні. Участь і вплив громадськості на її розроблення та реалізацію.

18.10.2011 – у м. Києві проведено круглий стіл, на якому обговорювалися питання створення і запровадження вуглецевого ринку в Україні. Захід організовано Національним Агентством екологічних інвестицій спільно із Світовим банком та Фондом цільових екологічних інвестицій. До обговорення були запрошені представники влади, міжнародних фінансових інституцій, представництва ЄК в Україні, громадськості, експерти тощо.

Відкриття заходу відбулося представником Світового банку – пані Т. Сулухія та головою Державного агентства екологічних інвестицій паном С. Орленком, які позитивно оцінили ініціативи із розроблення та впровадження системи торгівлі викидами (СТВ) в Україні.

Під час круглого столу обговорювалися питання соціально-економічного розвитку України: пріоритети модернізації економіки; стратегії низько вуглецевого розвитку України; ролі держави у забезпеченні функціонування національного вуглецевого ринку; проекту закону України «Про регулювання у сфері енергозбереження»; підтримки міжнародних організацій ініціатив України щодо створення вуглецевого ринку; ролі громадськості у створенні вуглецевого ринку; співпраці для підготовки ринку.

Питання соціально-економічного розвитку України: пріоритети модернізації економіки (доповідач Я. Жаліло, 1-ший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень)

Повідомлено про позитивну динаміку основних макропоказників економіки України після кризового «провалу» 2009 року. Відзначено повільність відновлення національного виробництва, значну енергоємність національної економіки, неефективне використання і організацію використання енергоресурсів, високий рівень тінізації в даній сфері та потребу в модернізації економіки України.

В ході обговорення даного питання повідомлено, що 5 млн. доларів від Світового банку буде виділено для запровадження основних базових компонентів системи торгівлі викидами, для розробки національного плану розподілу квот, створення системи моніторингу, звітності і перевірки в Україні.

Питання стратегії низько вуглецевого розвитку України (доповідач О. Гассан-Заде, міжнародний експерт)

Повідомлено, що в Україні буде розроблятися стратегія низько вуглецевого розвитку. Така стратегія повинна поєднувати пріоритети у сфері зміни клімату та пріоритети національного розвитку, при цьому досягнення скорочення викидів парникових газів відбувається без загроз для соціально-економічного розвитку. В Україні при розробленні стратегії низько вуглецевого розвитку  мають враховуватися національні пріоритети, як от: підвищення енергетичної незалежності, енергоефективності, конкурентоздатності, створення робочих місць, економічне зростання. Під час обговорення даного питання експерт повідомила, що швидке впровадження СТВ в Україні є малоймовірним.

Роль держави у забезпеченні функціонування національного вуглецевого ринку (доповідач О. Хабатюк, начальник відділу обліку парникових газів, ДАЕІ)

Повідомлено, що обов’язки держави на міжнародному рівні не стимулюють до скорочення викидів парникових газів (ПГ) в Україні. Уже достеменно відомий той факт, що ріст ВВП в Україні не обов’язково супроводжується ростом викидів ПГ, оскільки вуглецеємність ВВП в Україні є достатньо високою. Роль держави щодо скороченні викидів ПГ полягає у підтриманні відновлюваних джерел енергії, підтримці енергозбереження (в тому числі економічно обґрунтованих тарифів), встановленні податку на викиди ПГ. Обговорено питання існуючого в Україні податку на викиди СО2, ставка якого не стимулює до скорочення викидів (в Україні – 10 коп. – 1 т. СО2, в ЄС – для порівняння 115 грн. – 1 т. СО2). Відзначено, що санкції у сфері функціонування ринку повинні бути чітко визначені, так само як і повинно бути забезпечено функціонування реєстру джерел викидів. Найбільш актуальним – є питання якості ринку торгівлі викидами, без якої його лінкування із будь-якою іншою прогресивною системою є неможливим. Найбільш проблемні аспекти – питання ефективної системи збору, звітності і верифікації та розподілу дозволів на викиди. Серед найважливіших завдань держави щодо створення вуглецевого ринку названо: створення ефективного нормативного поля, організація процесів збору та обробки інформації, забезпечення справедливого та ефективного розподілу вуглецевих одиниць серед учасників ринку, нагляд та регулювання вуглецевого ринку, коригування вектору його еволюції з урахуванням необхідності підвищення енергоефективності та конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

На запитання представника НЕЦУ (Робочої групи РГПЗК) – Х. Рудницької, якою буде абсолютна ціль зі скорочення викидів в Україні до 2020 року – відповіді (конкретної цифри) не було надано. Також на запитання щодо запровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів ПГ та конкретних кроків у даному напрямку, повідомлено, що система звітності в Україні існує, слід лише запровадити систему верифікації.

Правовий аналіз проекту закону України «Про регулювання у сфері енергозбереження» (доповідач А. Василенко, генеральний директор ТОВ «ПНБК»)

Доповідачем, який брав участь у підготовці законопроекту, подано інформацію про зміст законопроекту.

На запитання директора ЕДЦ «Правова аналітика» М.Булгакової, чи буде встановлена національна квота викидів парникових газів та, чи будуть інші гілки влади, крім виконавчої, задіяні у функціонуванні СТВ, повідомлено наступне. Закон не встановлюватиме загально дозволеного обсягу викидів ПГ на національному рівні; та інші органи, крім органів виконавчої влади, не можуть бути задіяні до реалізації даної схеми, крім того в Україні достатньо контролюючих органів, які можуть виконувати відповідні функції та будуть їх виконувати, коли система почне працювати.

Питання підтримки міжнародних організацій ініціатив України щодо створення вуглецевого ринку (доповідач С. Волков, Офіс Програми ООН в Україні)

Повідомлено про виділення значних коштів для створення СТВ в Україні. На запитання представника громадськості, члена РГПЗК (М. Хворова), яким чином громадськість може бути долучена до відповідних процесів, повідомлено, що це стане можливо шляхом участі громадськості у відповідних тендерних процедурах, оголошених Програмою ООН в Україні, у випадку їх відбору, а також в якості експертів.

Питання ролі громадськості у створенні вуглецевого ринку (доповідач С. Куруленко, голова громадської ради при ДАЕІ)

Повідомлено, що дане питання буде обговорюватися на засіданні громадської ради при ДАЕІ і буде сформована відповідна позиція громадськості. На даний час громадськість підтримує ініціативу із прийняття закону, який би регулював відповідні питання. Громадськість використовуватиме існуючі важелі впливу та контролю, якими володіє на підставі чинного законодавства Україні.

П. Христина Рудницька (НЕЦУ, заступник голови РГПЗК) заперечила аспект підтримки громадськістю проекту закону «Про регулювання у сфері енергозбереження», оскільки, перш за все, такий не обговорювався на громадській раді і містить ряд зауважень, висловлених представниками громадськості, та є далеким від досконалості для запровадження ефективної СТВ в Україні.

Співпраця для підготовки ринку (доповідач С. Андервуд, консультант Світового Банку)